Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИСтр 1 из 7Следующая ⇒
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра політології
ЗАТВЕРДЖЕНО Радою факультету Протокол № від ________ Голова Ради проф. Добров П.В.
________________
РОБОЧА ПРОГРАМА Навчальної дисципліни “Політологія міжнародних відносин” для спеціальності “Політологія” Донецьк 20 11 Укладач: к.і.н., доц.Чальцева О.М.
Рецензенти: проф. Примуш М.В. проф. Бредіхін А.В.
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри політології протокол _№_1__ від_1.09. 2011р.____________
Зав. кафедрою: проф. Примуш М.В. ________
Робоча програма ухвалена на засіданні навчально-методичної комісії історичного факультету протокол №___ від_________ 2011р.____________
Голова навчально-методичної комісії: Н.Р.Темірова______________________
В С Т У П 1. Опис: Предмет навчальної дисципліни - теорія і практика світової політики. Міжнародні відносини – це складова частина суспільних відносин, тому зміни, що в них відбуваються є об’єктом уваги різних наукових дисциплін, які вивчають різні грані суспільного життя. Політологія як наука про політику не може залишатися осторонь міжнародної тематики. Повний, комплексний аналіз політики передбачає її вивчення, як на національному, так і на міжнародному рівнях. Отже, головне завдання політології стосовно проблем міжнародного характеру – це ретельне дослідження політичних аспектів міжнародних відносин і вироблення відповідних політичних рекомендацій. Предмет з політології міжнародних відносин передбачає розгляд, як теоретичних так і практичних питань з цієї проблеми. Згідно з цим склалась і структура курсу. Перший блок проблем становлять питання теоретичного характеру стосовно природи міжнародних відносин; розгляду аспектів зовнішньої політики; взаємовідносин Сходу-Заходу, Півдня-Півночі, Півдня-Півдня; розгляду закономірностей та тенденцій розвитку світової політики та ін. Другий блок проблем становлять питання, пов’язані з практичною сферою міжнародних відносин. Зараз формується нова світова система, яка відрізняється своєю складністю, багатомірністю та багатополярністю. У світовій політиці з’явилися нові політичні актори, нові тенденції глобального масштабу. До дестабілізуючих факторів світової системи відносяться міжнародні конфлікти, з’являються нові підходи до їх вирішення. Всі ці проблеми знайшли своє відображення у цьому блоці спецкурсу. Також надається увага міжнародно-правовим проблемам; глобалізації миру, та проблемам пов’язаним з цим складним процесом; співвідношенням і взаємозв’язку внутрішньої і міжнародної політики; аналізу регіональних проблем; ролі релігій в сучасному світовому процесі.
· Мета і завдання навчальної дисципліни. Головна мета курсу передбачає комплексний аналіз міжнародної політики з урахуванням особливостей політичних систем держав. Курс дозволяє розглянути проблему політиковладних відносин у міжнародному середовищі ознайомлення з класичними і новими теоретичними підходами в сучасній політичній науці; Характеристика навчальної дисципліни « Політологія міжнародних відносин» на денному відділенні Опис курсу:
Рівень · Курс «Політологія міжнародних відносин» викладається студентам 3-го курсу денного відділення, та 3-го курсу заочного відділення зі спеціальності „Політологія”. Попередні умови: студент на початок вивчення курсу має володіти матеріалом таких предметів як філософія, соціологія, теорія політики, що дасть змогу зрозуміти курс. · Цілі та завдання: У результаті вивчення курсу студент повинен знати : · ключові філософські основи соціальних наук; · основні етапи розвитку теорії міжнародних відносин і світової політики; · школи і підходи сучасної теорії міжнародних відносин; · сучасні тенденції розвитку світової системи; А також вміти застосовувати отримані знання у політичних дослідженнях. Фахівець-політолог після закінчення вузу, матиме змогу кваліфіковано розбиратися у складних питаннях світової політики, аналізувати закономірності, тенденції розвитку, принципи міжнародних відносин, орієнтуватися і аналізувати процес формування і реалізації зовнішньополітичного курсу держави.
3. Курс «Політологія міжнародних відносин» є обов’язковим. 4. Викладацький склад: к.і.н., доц. кафедри політології Чальцева О.М.
5. Методика викладання та методи навчання Викладання навчальної дисципліни «Політологія міжнародних відносин» здійснюється на основі модульно-рейтингової системи із застосуванням різних методів навчання. Для засвоєння теоретичної частини курсу використовується аудиторна робота у формі лекцій (інформативних, проблемних); семінарських і практичних занять, які мають за мету закріпити лекційний матеріал і отримати практичні навики щодо застосування отриманих знань на практиці. 6. Мова викладання: українська, російська.
1.СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ « ПОЛІТОЛОГІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН» Й ЗМІСТ МОДУЛІВ: ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ І Змістовий модуль 1 ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ ІІ Змістовий модуль 2 Тема VІ Міжнародне право Сучасне міжнародне право: поняття, особливості та функції Історичне формування міжнародного права. Поняття “Міжнародне право”. Особливості та функції міжнародного права. Співвідношення міжнародного права та національно-державного права. Імплементація: поняття та види. Проблема примату міжнародного права. Моністична та дуалістична теорії. Формування та класифікація норм міжнародного права. Паритет. Міжнародно-правовий звичай. Утворення норм. Кодифікація: сутність та види. Класифікація норм міжнародного права: універсальні, партикулярні, імперативні, диспозитивні. Головні принципи міжнародного права, як універсальні та імперативні норми. Час прийняття принципів міжнародного права. Основні принципи міжнародного права: характеристика і проблеми з виконанням. Міжнародне гуманітарне право. Поняття “гуманітарна катастрофа ”. Проблема гуманітарного втручання. Міжнародно-правова основа взаємовідносин між державами Міжнародне право, зовнішня політика та дипломатія. Дипломатичне право. Функції дипломатії. Дипломатичні представництва держав, які акредитують в країнах перебування. Функції дипломатичних представництв. “Другий напрямок дипломатії ” (Track two Diplomacy): сутність, головні цілі, представники. Безпека: поняття, рівні. Поняття безпеки. Фактори, які вплинули на перегляд поняття “міжнародна безпека”. Рівні безпеки: національна, регіональна, глобальна. Категорія « міжнародна безпека » в теорії МО Теоретичне обґрунтування концепції міжнародної безпеки різними науковими школами. Реалістське уявлення “міжнародної безпеки”. Ліберальна парадигма. “Гроцианська” та “Кантіанська” концепції безпеки. Індивідуальна безпека, як складова міжнародної безпеки. Феміністичне уявлення безпеки. Національна безпека: визначення, складові, засоби забезпечення Складові стратегії національної безпеки держави. Національна безпека США, об’єднаної Європи, України. Засоби забезпечення міжнародної національної безпеки країни. Міжнародна безпека і сучасні міжнародні відносини. Міжнародно-правова основа безпеки. Миротворчі операції: по примушуванню до миру, та підтримування миру. Умови виконання механізму колективного забезпечення миру та безпеки в сучасному світі. Переговорний процес. Структура та головні етапи переговорного процесу. Засоби представлення позицій сторін. Значення BATNA та ATNA в переговорному процесі. Тактичні прийоми вирішення конфліктів: торг, партнерський підхід. Багатосторонні переговори. Проблема прийняття політичних рішень.
Заліковий модуль І | ||||||||
Змістовий модуль І
Теорія Заліковий модульІІ | ||||||||
Змістовий модуль І І Світова політика
| Тема VІ Міжнародне право | лекція семінар сам. | 2 2 2 | |||||
Тема VІІ Глобалізація та її соціально-політичні наслідки | Лекція семінар сам. | 2 2 2 | ||||||
Тема VІІІ Міжнародна безпека в умовах сучасного світопорядку | Лекція семінар сам. | 2 2 2 | ||||||
Тема ІХ Міжнародні конфлікти та засоби їх вирішення | Лекція семінар сам. | 4 4 4 | ||||||
Тема Х Моделі взаємовідносин Схід – Захід, Північ - Південь, Південь – Південь Теорії Розвитку та Відсталості | Лекція Семінар сам. | 2 2 2 | ||||||
Тема ХІ Роль ідеології та релігії у формуванні зовнішньополітичного курсу держави | Лекція Семінар | 2 2 | ||||||
Тема ХІІ Зовнішня політика амери канських держав. Зовнішньополітична стратегія США. Латинська Америка в сучасних міжнародних відносинах (самостійне вивчення теми). | Семінар сам. | 1 4 | ||||||
Тема ХІІІ Зовнішня політика країн Європи. Інтеграція Європи та нова система міжнародних відносин. Центральна, Східна та Південно-Східна Європа (самостійне вивчення теми). | Семінар сам. | 1 2 | ||||||
Тема ХІV Міжнародні відносини та зовнішня політика країн Північно-Східної та Південної Азії (самостійне вивчення теми). | Семінар сам. | 1 2 | ||||||
Тема ХV Формування зовнішньополітичного курсу країнами Близького та Середнього Сходу (самостійне вивчення теми). | Семінар сам. | 1 2 | ||||||
Тема ХVІ Пріоритети зовнішньої політики України | Лекція Семінар сам. | 2 1 2 | ||||||
Тема ХVІІ Комунікація та міжнародні відносини: правовий аспект та основні проблеми | Лекція Семінар | 2 1 | ||||||
Тема ХVІІІ Політичний прогноз міжнародних відносин | Лекція Семінар сам. | 2 2 2 |
Рекомендована література
1. Антология мировой политической мысли в 5 томах.- М.- 1997. Под ред. Т.А. Алексеевой. Т.4. С. 175-184.
Періодичні видання:
1. Международная жизнь.
2. Международные процессы
3. Мировая экономика и международные отношения
4. Полис
5. Pro et Contra.
6. Ежегодники СИПРИ.
Електронні ресурси:
1. Стокгольмский институт изучения проблем мира: www. sipri.se
2. Материалы по английской школе: www. ukc.ac.uk/politics/englishschool/papers/
3. Э. Гидденс. Убегающий мир. Лекции 1999 года.: www.lse.ac.uk/Giddens/reith_99. html
4. Проблемы наций и национализма в современном мире: The Nation: Real or Imagined? The Warwick Debates on Nationalism - www. lse.ac.uk./Depts/Government/gellner
5. Центр Фернана Броделя в университете штата Нью-Йорк в Бингемтоне: http://fbe.bingemton.edu
6. Социология мировой политики. Электронный вариант курса профессора М.Шоу в университете Суссекса (Великобритания): www.susx.ac.uk/Users/hafa3/sgp.htm
7. Журнал «Международные процессы»:www.intertrends.ru/index.htm
8. Журнал Foreign Policy (США): www. foreignpolicy. com
9. Журнал Foreign Affairs (США): www. foreignaffairs.com
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Заліковий модуль І.
План
Традиційні та нові теоретичні напрямки у дослідженнях міжнародних відносин План
Обов’язкова література:
1.Косолапов Н.А. Явление международных отношений: современное состояние объекта исследований (Введение в теорию) // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. - №4, 5.
2.Лебедева М.М., Мельвиль А.Ю. Сравнительная политология, мировая политика, международные отношения: развитие предметных областей. // Полис. – 1999. - № 4.
3.Лебедева М.М. Мировая политика: Учебник для вузов. – М.: Аспект Пресс. – 2003
4.Лебедева М.М. Мировая политика: тенденции развития. // Полис. – 2009. - №4
5.Мадиссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин: Навч. посібник. – К.: Либідь. - 1997.
6.Панченко М.Ю. Реалистская парадигма международного порядка: прошлое и настоящее// Полис. – 2009. - №5
7.Современные международные отношения. Учебник / Под ред. А.В. Торкунова. – М.: «Российская политическая энциклопедия». - 2000.
8.Цыганков П.А. Международные отношения. – М. - 2002
9.Цыганков П.А. Теория международных отношений Учебное пособие . – М.: Гардарики. – 2004.
Додаткова література:
1.Афонцев С.А., Зегберс К., Ильин М.В., Кулагин В.М., Лебедева М.М., Рыхтик М.И., Соловьев А.И., Фельдман Д.М., Цыганков А.П., Цыганков П.А. Круглый стол, Мировая политика: повестка дня на завтра Виртуальный круглый стол// Полис – 2005. - №4
2.Баталов Є.Я. Новый мировой порядок: к методологи анализа. – // Полис. - 2003. - №5
3.Калюжный В. Контуры мирового устройства в XXI в.//Власть. – 2009. - №11
4.КонышевВ.Н. О неореализме Кеннета Уолта // Полис. – 2004. - №2
5.Косолапов Н.А. Мировая политика как явление и предмет науки (К дискуссии на страницах “Полиса” и “Международных процессов”)//Полис. – 2005. - №6
6.Моргентау Г. Международная политика /Антология мировой политической мысли. В 5 томах.- Т.2.- М.- 1997
7.Панченко М. Неклассические парадигмы изучения миропорядка// Власть. – 2009. - №4
8.Песков Д.Н. Мировая политика, или Бег на месте//Полис. - №1. - 2005
9.Политическая наука: новые направления. Часть V. Международные отношения. – М.- 1999.
10. Цыганков А.Г. Моргентау: взгляд на внешнюю политику // Социально – политические науки. – 1991. - № 1.
11. Теории международных отношений на рубеже столетий / Под. Ред. К.Буса и С.Смита. – М. – 2002
12. Цыганков П. Либерализм в российской теории международных отношений // Космополис.-зима.-2003/2004. - № 4 (6). /http://www.risa.ru/cosmopolis/archives/6/tsygankov.html
13. Чихарев И.А. Многомерность мировой политики (К современным дискуссиям).- Полис. – 2005.- №1
14. Кузнецова А. Необходимость и возможность теории мироустройсва ХХI // Власть. - №4.-2009
План
1. Держава – головний актор міжнародних відносин:
a) класифікація сучасних держав;
b) “імперії” – сучасне визначення, сутність;
2. Національно-державний суверенітет:
a) класичне визначення та еволюція терміну;
b) характер формування, класифікація;
c) міжнародно-правова основа суверенітету.
3. Міжурядові та неурядові міжнародні організації в сучасній системі міжнародних відносин.
4. Недержавні актори світової системи: класифікація, характеристика.
5. ТНК - як актор світової політики.
6. Тероризм в сучасній світовій системі.
Обов’язкова література:
Додаткова література
1. Балуев Д.Г. Современная мировая политика и проблемы личностной безопасности: Монография. - Нижний Новгород, 2002. - 208 с. // http://www.kis.ru/~dbalu/libhumsec.html
2. Бузгалин А. Имперская модель мира и альтернативные ей перспективы // Международные процессы. - Май-август 2004. - Том 2. Номер 2(5). http://www.intertrends.ru/five.htm#par4
3. Валлерстайн И. Закат американского могущества (предисловие Андрея Фурсова) // Космополис.- 2004. - весна № 1(7)
4. Егоров К.. Особенности современного международного терроризма// Власть. – 2008. - №8
5. Ильин М.В., Мелешкина Е.Ю., Мельвиль А.Ю. Формирование новых государств: внешние и внутренние факторы консолидации// Полис. – 2010. - №3
6. Киселев Ч.Ю. Образы государства в международных отношениях: механизмы трансформации // Полис. – 2003. - №3
7. Кутейников А. Новое в исследовании международных организаций // Международные процессы. - Том 6. Номер 2(17).- Май-август.- 2008
8. Лурье С. Имперское воспитание государства-гегемона // Космополис. - 2003/2004 .- зима №4(6)
9. Литвиненко В. Вопросы институционального становления государственности квазигосударств// Власть. – 2009 - №10
10. Малинова О.Ю. Имперский опыт: прошлое и будущее Европейского союза. // Политическая наука. – 2004. - №3
11. Миллер А.И. Империя и современный мир – некоторые парадоксы и заблуждения. // Политическая наука. – 2004. - №3
12. Миронова Д. Терроризм, антитеррористическое законодательство и основные права и свободы граждан // Вестник МГУ. Серия 12. Политические науки. - №6. - 2009
13. Перегудов С.П. Транснациональные корпорации на пути к корпоративному гражданству.// Полис. - 2004. - №3
14. СМИРНОВА О., ЗОЛИНА Д. РОЛЬ ЛИДЕРА В ПРОЦЕССЕ ПРИНЯТИЯ ВНЕШНЕПОЛИТИЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ(на примере Французской Республики)// Власть. – 2009. - №10
15. Харкевич М.В. Государства-изгои как образ “другого” в мировой политике// Полис. – 2009.-№4
16. Шреплер Х.-А. Международные организации. Справочник. – М., 1995.
17. Этциони А. От империи к сообществу: новый подход к международным отношениям / Пер. с англ. под ред. В.Л. Иноземцева. М.: Ладомир. - 2004.-348 с.
План
1. Теоретичні дослідження зовнішньої політики
2. Зовнішня політика та зовнішньополітичний процес: поняття, сутність, аспекти розгляду.
3. Національно-державний інтерес: визначення, класифікації, механізм формування.
4. Теорія і практика прийняття зовнішньополітичних рішень
5. Діалектичний зв’язок внутрішньої та зовнішньої політик.
Контрольна робота (обов´язкова)
Згідно з аспектами розгляду ЗП (конкретно-політичному, структурно-діяльнісному та соціокультурному) проаналізуйте зовнішню політику обраної вами держави.
Творче завдання СРС
Підготувати доповіді по темі: «Прийняття зовнішньополітичних рішень відомими політиками ». Вибір політика вільний.
Обов’язкова література:
Додаткова література
1. Кулагин В.М. Режимный фактор во внешней политике постсоветских государств// Полис. – 2004. - №1
2. Суверенитет. Трансформация понятий и практик : монография / под ред. М.В. Ильина, И. В. Кудряшовой; Моск. гос. ин-т междунар. отношений (ун-т) МИД России, каф. сравнит. политологии. – М. : МГИМО-Университет, 2008. – 228 с. – ISBN 978-5-9228-0362-5.
3. Фельдман Д.М. Политическое взаимодействие элит стран СНГ// Полис. – 2005. - №4
4. Кортунов С. Принятие внешнеполитических решений в России и США // Международные процессы. - Том 2. Номер 2(5). Май-август 2004 http://www.intertrends.ru/five/005.htm
5. Молчанов М.А. Дискуссионые аспекты проблемы «национальный интерес» // Полис.- 2000. - №1
6. Чихарев И.А., Косоруков А.А. Неоклассический реализм: к проблеме соотношения переменных глобального и национально-государственного уровней в формировании внешнеполитического курса.// Вестник МГУ.- 2010. - №1
Міжнародне право
План
1. Сучасне міжнародне право: поняття, особливості та функції
2. Співвідношення міжнародного права та національно-державного права.
3. Формування та класифікація норм міжнародного права.
4. Головні принципи міжнародного права. Проблеми їх реалізації.
5. Міжнародно-правова основа взаємовідносин між державами
Обов’язкова література:
Додаткова література
1. Дипломатия на пороге ХХІ века: новые вызовы// Международная жизнь . – 1999. - №11
2. Вылегжанин А. Становление глобального правового пространства в ХХI веке // Международные процессы.- Том8.- №2(23). – май-август 2010
Глобалізація та її наслідки
План
1. Поняття, сутність глобалізації. Періодизація процесу глобалізації.
2. Сучасні наукові концепції глобалізації.
3. Глобалізація та проблеми національно - державного суверенітету
4. Наслідки глобалізації.
Література:
1. Бузгалин А.В. Альтерглобализм как феномен современного мира // Полис. – 2003. - №2
2. Бжезинский З. Великая шахматная доска.- М.: Международные отношения, 1998.
3. Галкин А.А. Глобализация и политические потрясения XXI века// Полис. – 2005. - №4
4. Глобализация сопротивления: борьба в мире/ Отв.ред.С.Амин и Ф.Утар/ Под ред А.Бузгалина. – М. – 2004
5. Грани глобализации. - / Горбачев фонд. – М. - 2002
6. Дилигенский Г. Глобализация в человеческом измерении // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. - №7
7. Зевин Л. Проблемы регулированя глобальных экономических процессов // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. - № 7
8. Иноземцев В. Глобализация по американски как альтернатива вестернизации // Космополис. – 2003/04 . – зима №4(6)
9. Клепацкий Л. Глобализация и национальные интересы. // Международная жизнь. – 2000. - №1.
10. Михеев В. Логика глобализации и интересы России // Pro et Contra (Москва). – 1999. - №4
11. Модельски Дж. Эволюция глобальной политики (II)// Полис. – 2005. - №4
12. Модельски Дж. Эволюция глобальной политики (I)//Полис.- 2005.- №3
13. Многоликая глобализация/ Под ред. П.Бергера и С. Хантингтона; Пер. с англ. В.В.Сапова под ред М.М.Лебедевой. – М.-2004
14. Неклесса А. Конец цивилизации или зигзаг истории?// Космополис . - 2004. - весна № 1(7)
15. Судоргин О. Новая роль информационного пространства в XXI веке// Власть. – 2009. - №1
16. Фукуяма Ф. Глобалізація безконечна // Ї. – 2000. - №19
17. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций // Полис. – 1994.- №1
18. Хелд Д., Гольдблатт Д., Макгрю Э., Перратон Д. Глобальные трансформации: Политика, экономика, культура/ Пер. с англ. В.В.Сапова и др.- М. - 2004.
19. Чешков Марат Глобалізація: сутність, сучасна фаза, перспективи // Ї. – 2001.- число19.
20. Шишков Ю. О гетерогенности глобалистики и стадиях ее развития // www.politstudies.ru
Завдання СРС.
Ділова гра: студенти поділені на дві групи. Перша група студентів готує факти на користь глобалізації, друга група, навпаки розглядає цей процес, як негативне явище в системі МВ.
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
4.1. Карта самостійної роботи студента
Види самостійної роботи | Терміни виконання | Форма контролю та звітності | Максимальна кількість балів |
Денне відділення
І. Обов’язкові
Разом балів за обов’язкові види СРС (середньє аріфметичне)
ІІ. Вибіркові
Разом балів за вибіркові види СРС(середньє аріфметичне)
Всього балів за СРС у VІ семестрі
Теми рефератів
Теми рефератів:
1. Культурна глобалізація: історичні форми, прояви, інфраструктури.
2. Універсальні цінності та національна ідентичність.
3. Глобалізація та навколишнє середовище.
4. Глобальна фінансова система.
5. Вплив глобалізації на сучасні політичні системи: позитиви і негативи.
6. Альтерглобалізм і антиглобалістична боротьба.
7. Зовнішня політика та зовнішньополітичний процес: складові, сутність.
8. Прийняття зовнішньополітичних рішень політичними лідерами.
9. Миротворчі операції як засіб допомоги конфліктуючим сторонам: позитиви та негативи.
10. Сучасні неурядові організації та їх роль у світовій політиці.
11. Нові актори міжнародних відносин.
12. Сучасні проблеми міжнародного права.
13. Міжнародна безпека – сутність, сучасне теоретичне обґрунтування.
14. Воєнна безпека. Нерозповсюдження зброї масового знищення.
15. Проблеми контролю за виробництвом та продажем зброї.
16. Національна специфіка переговорного процесу.
17. Парадипломатія в сучасній світовій політиці.
18. Інтернет та світова політика.
19. Сайт WikiLeaks і викриття міжнародних та національних проблем.
20. Сучасні міжнародні конфлікти: тенденції і проблеми їх вирішення
21. Національні школи теорії міжнародних відносин.
22. Теоретичні напрямки школи реалізму.
23. Роль ідеологічного фактору в сучасній світовій політиці.
24. Католицька церква в сучасних міжнародних відносинах.
25. Ісламський фактор і світова політика.
26. Зовнішня політика України: аналіз етапів.
Екзаменаційні питання
1. Визначте предметні галузі: світової політики, міжнародних відносин, світового політичного процесу.
2. Визначте рівні аналізу і методи досліджень світової політики.
3. Визначте та охарактеризуйте традиційних і нових акторів світової політики.
4. Охарактеризуйте діяльність транснаціональних корпорацій в сучасній світовій політиці.
5. Охарактеризуйте и класифікуйте сучасні міжнародні організації.
6. Класифікуйте і охарактеризуйте міжнародні міжурядові організації.
7. Проаналізуйте діяльність ООН в світовій політиці. Визначте основні проблеми цієї організації.
8. Європейський Союз - сучасний гравець світової політики
9. Назвіть і охарактеризуйте нових акторів світової політики.
10. Охарактеризуйте и класифікуйте міжнародні неурядові організації.
11. Держава – головний суб’єкт міжнародних відносин. Класифікація держав.
12. Основні концептуальні підходи до аналізу світової політики.
13. Наукові спори в теорії МВ: Сутність, ініціатори, проблеми вирішення.
14. Природа міжнародних відносин в теорії політичного реалізму.
15. Ліберально-ідеалістична парадигма в теорії міжнародних відносин.
16. Неомарксистська теорія про природу міжнародних відносин.
17. Модерністський та постмодерністський підхід в теорії МО.
18. Загальні положення про природу міжнародних відносин, які приймаються представниками всіх парадигм.
19. Глобальні процеси формування нової системи міжнародних відносин.
20. Глобалізація: поняття, сутність, теоретичне обґрунтування. Шляхи світового розвитку в умовах глобалізації.
21. Глобалізація і національний суверенітет держав.
22. Наслідки глобалізації: економічні, політичні, культурні.
23. Ідеологія як форма політичного знання: поняття, рівні. Державна ідеологія і формування зовнішньополітичного курсу.
24. Зовнішня політика: поняття, сутність, аспекти розгляду.
25. Теоретичні напрямки розгляду зовнішньої політики держави та зовнішньополітичного процесу.
26. Взаємозв’язок внутрішньої і зовнішньої політики: теоретичне обґрунтування і сучасне становище.
27. Прийняття зовнішньополітичних рішень державою.
28. Національно-державний інтерес як об’єктивна і суб’єктивна категорія міжнародних відносин.
29. Національний суверенітет: поняття, класифікації. Формування національної стратегії держави.
30. Міжнародне право: поняття, особливості, функції.
31. Класифікація норм міжнародного права, нормо творення.
32. Міжнародне право, зовнішня політика та дипломатія, як взаємопов’язані категорії. Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
33. Принципи міжнародного права. Проблеми їх реалізації в сучасних світових умовах.
34. Умови виконання механізму колективного забезпечення міжнародного миру та безпеки в сучасних міжнародних відносинах.
35. Релігія та міжнародні відносини: міжнародно-правовий аспект та діяльність церков.
36. Ісламський фундаменталізм та світова система.
37. Національна та міжнародна безпека: теоретичне обгрунтування.
38. Міжнародна безпека і сучасні міжнародні відносини. Правові засади міжнародної безпеки.
39. Нові виміри відносин Північ – Південь. Теорії розвитку та відсталості в сучасній політичній науці.
40. Соціально-економічне та політичне положення Півночі - Півдня, Півдня – Півдня.
41. Воєнний фактор в сучасних міжнародних відносинах. Проблеми контролю за зброєю масового знищення.
42. Основні теоретичні підходи до дослідження міжнародних конфліктів.
43. Міжнародний конфлікт: поняття, класифікація.
44. Стадії та фази розвитку конфлікту; його розширення та ескалація.
45. Третя сторона в урегулюванні міжнародного конфлікту: типи, функції, засоби впливу.
46. Багатоманітність посередництва. Посередництво держав, міжнародних організацій, приватних осіб.
47. Основні принципи і фази урегулювання конфліктів.
48. Переговорний процес: етапи, особливості проведення, тактичні засоби.
49. Комунікація та міжнародні відносини: правовий аспект та основні проблеми.
50. Футурологічне бачення міжнародних відносин. Політичний прогноз С. Хантінгтона (“Зіткнення цивілізацій ”).
51. Футурологічне бачення міжнародних відносин. Політичний прогноз О.Тоффлера (“Футурошок”, “Здвиг влади: знання, багатство, сила на порозі ХХI ст., «Третя хвиля»).
52. Проблема “кінця історії ” за Ф.Фукуямою (“Кінець історії ?”).
53. Геостратегія для Євразії за З.Бжезинським (“Велика шахова дошка ”).
54. Значення феномену західництва за О.Зино´євим
55. Політичний прогноз О.С.Панаріна (“Глобальне прогнозування ”).
56. Україна в системі міжнародних відносин. Пріоритети зовнішньополітичної діяльності України.
57. Формування зовнішньополітичної стратегії країнами Близького та Середнього Сходу.
58. Міжнародні відносини у Південно-Східної і Центральної Азії.
59. Нова система взаємовідносин в ЄС.
60. Зовнішньополітична стратегія США в сучасній світовій політиці.
61. Латинська Америка в сучасних міжнародних відносинах.
62. Міграційні процеси: історичні форми та сучасні моделі.
5.2. Критерії оцінювання знань
| ||
Оцінка за шкалою ECTS | Оцінка по 100 бальній шкалі, яка використовується в ДонНУ | Оцінка по національній шкалі |
А | 90-100 | 5 (відмінно) |
В | 80-89 | 4 (добре) |
С | 70-79 | 4 (добре) |
D | 60-69 | 3(задовільно) |
Е | 50-59 | 3(задовільно) |
FX | 30-49 | 2(незадовільно) З можливістю повторного складання дисципліни |
F | 0-29 | 2(незадовільно) Обов’язкове повторне вивчення дисципліни |
1. 90 – 100 виставляється у тому випадку, коли відповідь студента має наступні компоненти:
а) повне знання програмного матеріалу з використанням інформації, почерпнутої з додаткових джерел і літератури;
б) матеріал викладено логічно, за планом;
в) відповідь має аргументовані висновки;
г) немає помилок у тлумаченні історичних термінів.
2. 70 – 89 виставляється у тому випадку, коли відповідь студента має наступні компоненти:
а) повне знання програмного матеріалу;
б) матеріал викладено логічно, за планом;
в) висновки достатньо аргументовані;
г) правильне розуміння термінів і понять;
д) відповідь викликає уточнюючі питання, на які студент відповідає не завжди правильно;
е) студент помиляється, виділяючи головні і другорядні питання в матеріалі.
3. 50 – 69 виставляється у тому випадку, коли відповідь студента має наступні компоненти:
а) неповне знання програмного матеріалу;
б) матеріал викладено логічно, аргументовано, послідовно;
в) неповні, але правильні та аргументовані висновки;
г) правильне розуміння термінів методології політичної науки і понять;
д) неправильні відповіді на уточнюючі запитання;
е) помилки у виділенні головного і другорядного в матеріалі.
4. 0 – 49 виставляється у тому випадку, коли відповідь студента має наступні компоненти:
а) майже повне незнання програмного матеріалу;
б) матеріал викладено нелогічно, непослідовно, без плану;
в) неправильні висновки;
г) нерозуміння термінів і понять методології політичної науки;
д) відсутні будь-які відповіді на додаткові запитання;
е) немає розуміння про головне і другорядне в матеріалі.
Оцінка за кожний модуль є результатом отриманих студентом балів за кожний вид роботи.
Студент по закінченні курсу має можливість набрати не менше 50 балів й отримати допуск до іспиту– як інтегрований сумарний показник власної роботи в семестрі.
Студенти які набрали кількість балів менш ніж 50 балів, але до 29 балів мають скласти заборгованість і отримати допуск до іспиту за порядком установленим у даному навчальному закладі.
Студенти, які отримали менш ніж 29 балів мають повторно прослухати курс і отримати можливість мати допуск до іспиту за індивідуальним навчальним планом.
У навчальному семестрі 2 модулі.
Максимальна кількість балів за 2 модулі ( кожний по 25 балів)– 50 балів
Модуль І -
· 10 балів - максимальний бал усіх письмових робіт та виступів на семінарських й практичних заняттях.
· 15 балів – максимальний бал МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ у формі модульної контрольної роботи № 1 після 1 модулю за курсом (пишуть в аудиторії),
Модуль ІІ -
· 10 балів - максимальний бал усіх письмових робіт та виступів на семінарських й практичних заняттях.
· 15 балів – максимальний бал МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ у формі модульної контрольної роботи №2 після 2 модулю за курсом (пишуть в аудиторії),
50 балів – оцінка за індивідуальні завдання які пропонуються студентам у програмі з курсу, або 50 балів – максимальна оцінка яку може отримати студент на іспиті.
Студент, сумарний показник роботи в семестрі якого ≥ 29 балів, до іспиту не допускається доки всі обов’язкові форми контролю знань не будуть складені на позитивні оцінки.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-11; Просмотров: 255; Нарушение авторского права страницы