Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Сучасні уявлення про пневмонію . Термінологія .



Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1 Перелік основних термінів , параметрів , характеристик , які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття .

Термін Визначення
1. Ціаноз (локальний, генералізований) Показник дефіциту кисню в крові
2. Частота дихання за 1 хвилину. Новонароджений – 40 – 60; до 1 року 30 – 35; 5 років – 25; 10 років – 20; старше 12 років – 20 - 16
3. Задишка Утруднення дихання з порушенням його частоти, глибини і ритму
4. Види задишки Інспіратора, експіраторна, змішана
5. Види хрипів Вологі, сухі
6. Ступені дихальної недостатності І, ІІ, ІІІ
7. Спірографія Метод графічної реєстрації дихальних рухів, що вказує на зміни легеневою об’єму
8. Нормативні дані коефіцієнта Тіффно за 0,25 сек – 30-35%; за 0,5 сек – 70 – 75%, за сек -75-100%
9. Плеврит по характеру випоту: Сухий і ексудативний
10. Невідкладна допомога при зупинці дихання ШВЛ
11. Види техніки штучного дихання « Із рота в рот», « Із рота в ніс»
12.Швидкість дихальних рухів при ШВЛ Дорівнює віковій частоті дихання
  1. Визначення пневмонії. Класифікація пневмоній.

.Зміст теми :

Задишка(диспное) — порушення частоти та глибини дихання, яке супроводжується відчуттям нехватки повітря.

Причини розвитку задишки: знижена кількість кисню в повітрі, утруднене проходження по дихальним шляхам, захворювання легень, захворювання серцево-судинної системи, фізичне перевантаження та ін.

Класифікація :

В залежності від частоти дихальних рухів(ЧДР) розрізняють два види диспное:

1) Тахіпное – часте поверхневе дихання(більше середньовікових показників ).

2) Брадіпное - патологічне зменшення дихання.

Симптоми різних видів задишки:

Інспіраторна задишка – характеризується утрудненим вдихом, який виникає внаслідок наявності механічної перешкоди в верхніх дихальних шляхах. Це може бути при стенозі гортані, спазмі голосової щілини, наявності пухлини в ділянці бронхів.

Експіраторна задишка – характеризується утрудненим видихом, який виникає внаслідок звуження мілких бронхів. Це має місце при бронхіальній астмі.

Змішана задишка – характеризується як утрудненим вдихом так і утрудненим видихом. Зустрічається при пневмонії.

ПНЕВМОНІЇ У ДІТЕЙ

Сучасні уявлення про пневмонію . Термінологія .

Пневмонія - це гостре інфекційно-запальне захворювання паренхіми легенів, що характеризується інфільтративними змінами легеневої тканини і дихальною недостатністю.

Пневмонія - це гостре неспецифічне запалення легеневої тканини, в основі якого лежить інфекційний токсикоз, дихальна недостатність, водно-електролітні та інші метаболічні порушення з патологічними зсувами у всіх органах і системах дитячого організму.

За іншими поглядами, під пневмоніями слід розуміти групу різних по етіології, патогенезу і морфологічній характеристиці гострих вогнищевих інфекційно-запальних захворювань легенів з обов'язковою наявністю внутрішньоальвеолярної запальної ексудації.

Пневмонія у дітей проявляється інфекційним ураженням альвеол, що супроводжується запальною інфільтрацією паренхіми клітинами (нейтрофілами, макрофагами, лімфоцитами тощо), а також її ексудацією. Діагностується захворювання за наявності синдрому дихальних розладів і/або фізикальних даних, а також інфільтративних змін у легенях на рентгенограм (В.Г.Майданник, 2006).

АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ .

Перед призначенням медикаментозної терапії з’ясовують можливі алергічні реакції на медикаменти у родичів дитини, схильність дитини до алергічних реакцій.

Важливо своєчасно призначати адекватну антибактеріальну терапію з урахуванням етіологічного чинника та характеру патологічного процесу і загального стану хворого. Ефект від антибактеріальної терапії залежить від правильно підібраної дози та способу введення антибіотиків у процесі лікування. У більшості випадків нетяжку гостру пневмонію лікують антибіотиками 7-10 днів. Після досягнення ефекту (падіння температури, зупинка прогресування процесу за клінічними та аускультативними даними) продовжують антибіотикотерапію ще 2-3 дні. У цілому ж тривалість курсу антимікробного лікування визначається станом хворого. Критерієм відміни антибіотиків є повна ліквідація клінічних та діагностичних ознак гострого запалення легень.

При тяжкому перебігу гострої пневмонії терапія повинна починатися з парентерального введення антибіотика, проте, слід твердо знати, що при поліпшенні клінічного стану пацієнта слід перейти в можливо коротші строки на пероральний шлях прийому цього ж препарату (ступенева терапія).

 Основні групи антибіотиків, які можуть бути використані( у ранжированній послідовності):

- напівсинтетичні пеніциліни,

- напівсинтетичні пеніциліни з клавулановою кислотою,

- цефалоспорини,

- макроліди,

- аміноглікозиди II-III поколінь ( застосування гентаміцину небажане в зв‘язку з відсутністю чутливості антибіотику до пенвмококу),

- похідні метронідазолу (метронідазол, метрогіл та інш.),

-в окремих випадках тяжкого перебігу з загрозою для життя – фторхінолони (призначаються дітям з 12 років).

Для стартової емпіричної терапії середнього та середньо-важкого перебігу гострої пневмонії у дітей можна рекомендувати наступну схему:

- бета-лактамні антибіотики (пеніциліни, пеніциліни, захищені клавулановою кислотою, цефалоспорини або карбопінеми) плюс макроліди.

Антибактеріальна терапія повинна призначатися в максимально ранні строки, що дозволить знизити рівень летальності. При використанні комбінації антибактеріальних препаратів необхідно враховувати синергізм та антагонізм їх дії.

Повний ефект від антибіотикотерапії – зниження температури тіла до рівня нижче 38˚ С за 24- 48 год. при неускладненій і за 2-4доби – при ускладненій пневмонії з покращенням загального стану хворого: відновлення апетиту, зменшення задишки, нормалізації лабораторних показників крові. При такій ситуації антибіотик не міняють, а парентеральне введення препарату замінюють на пероральний прийом. Якщо в аптеці відсутні ентеральні форми антибіотиків- повний курс антибактеріальної терапії провадять парентерально. 

Частковий ефект – збереження лихоманки довше вказаних строків при клінічному покращенні і відсутність негативної рентгенологічної динаміки; змінювати антибіотик не потрібно.

Відсутність ефекту - збереження лихоманки при погіршенні загального стану зростання патологічних змін у легенях при об‘єктивному обстеженні та при рентгенографії легень( поява нових вогнищ інфільтрації, їх злиття, виникнення плеврально-легеневих ускладнень). Потрібно здійснити заміну антибіотика. Це бажано зробити з урахуванням результатів бактеріологічного дослідження мокротиння..

Показанням до застосування інших антибіотиків є відсутність клінічного ефекту від препарату першого вибору протягом 48-72 годин при неускладненій і 36-48 годин при ускладненій пневмонії, а також розвиток небажаних медикаментозних реакцій. Орієнтирами для відміни антибіотиків, окрім позитивної клінічної динаміки, є тенденція до нормалізації рентгенологічної картини , показників крові.

Профілактика ускладнень антибіотикотерапії обов'язково передбачає призначення вітамінів, при тривалому застосуванні антибіотиків широкого спектру – призначення пробіотиків( мультипробіотиків).

При вірусно - бактеріальній етіології пневмонії рекомендується застосування інтерферонів.

Відхаркувальні засоби щодо механізму дії : показані для покращання мукоціліарного кліренсу трахеобронхіального дерева, а протикашлеві засоби – при тривалому сухому непродуктивному кашлі.

I. Препарати, що стимулюють відкашлювання (секретомоторні, регідранти):

А) рефлекторної дії: рослинні (коріння алтея, трава і побіги багульника, кореневище і коріння див’ясила, листя мати-й-мачухи, багато інших), напівсинтетичні і синтетичні засоби та ліки на основі лікарських рослин;

Б) препарати резорбтивної дії (калію йодид, натрію гідрокарбонат, ефірні масла тощо);

II. Препарати, що розріджують бронхіальний секрет (бронхосекретолітичні, муколітичні):

А) протеолітичні ферменти – трипсин, хімотрипсин;

Б) синтетичні муколітики – амброксола гідрохлорид, ацетилцистеїн, карбоцистеїн.

ІІІ. Протикашлеві препарати- пакселадин, глаувент, тусин, кодтерпин.

Слід пам’ятати, що антигістамінні препарати призначають в окремих випадках з вираженим ексудатовим компонентом, оскільки вони володіють «висушуючою» дією на слизову бронхів, підсилюють непродуктивний кашель, небезпечні у разі наявності і без того в'язкого характеру секрету.

Жарознижуючі засоби при гострій пневмонії призначають:

- дітям у віці до 3-х місяців при температурі тіла вище 38°С - при наявності фебрильних судом у анамнезі,

- хворим із температурою вище 39-39,5°С,

- при погіршенні стану дитини, появі трясці, блідості шкіряних покривів та інших проявів токсикозу – “ блідий варіант лихоманки ” одночасно з спазмолітиками периферічної дії.

У якості жарознижуючих засобів у дітей використовують парацетамол та ібупрофен, група ЦОГ1,2. Призначення анальгіну небажане в зв‘язку з його гепатотоксичною дією.

Фізіотерапевтичне лікування . У гострому періоді пневмонії фізіотерапевтичне лікування починають із застосуванням електричного поля УВЧ. Призначають 5 - 7 сеансів. Більш тривалі курси не рекомендують, бо це може сприяти розвитку пневмосклеротичних змін у легеневій тканині. УВЧ не призначати при деструктивній пневмонії. З успіхом застосовують мікрохвильову терапію - надвисокочастотні впливи (НВЧ). Потужність випромінювання - 10 - 15 Вт, тривалість процедури - 5 - 7 хв., кількість сеансів - 10 - 12. На відміну від УВЧ електричне поле НВЧ діє не на весь організм, а локально, на запальну ділянку. У дітей молодшого віку застосовують індуктотермію (з використанням апарату УВЧ малої потужності). Використовувана вихідна потужність - 30 - 40 Вт, тривалість сеансу - від 5 до 10 хв. (у залежності від віку). Курс лікування 10-12 сеансів.

Після закінчення курсу УВЧ і НВЧ проводять 10 - 15 сеансів ампліпульсофорезу. Частіше використовують ампліпульсофорез з нікотиновою кислотою, хлоридом кальцію чи сульфатом міді, магнієм та еуфіліном. При перевазі виражених фіброзних змін у легенях показане застосування індуктотермії, діатермії, ампліпульсофорезу з 3 % розчином йодиду калію, лідазою. Дітям з рахітом у період видужання призначають курс загального ультрафіолетового опромінення (починаючи з 1/4 біодози з підвищенням до кінця курсу до 2 - 3 біодоз). При гнійних вогнищах, що сформувалися у легенях, проводять лікування УВЧ, ампліпульсофорез із платифіліном і стафілококовим антифагіном чи протеолітичними ферментами.

Лікувальна фізкультура починається відразу ж після нормалізації температури чи зниження її до субфебрильної, виходу дитини зі стану токсикозу і включає в себе призначення дихальної гімнастики і спеціального масажу грудної клітки(вібромасаж, баночний масаж).

Доцільним проведення тепло-вологих інгаляцій та інгаляцій з муколітиками, відвару трав, фізіологічного розчину або інгаляцій ефірних олій.

Загальнозміцнююча терапія. Спрямована на підвищення захисних сил організму в періоді поліпшення і видужання, зменшує можливість виникнення ускладнень пневмоній. З урахуванням цього кожній дитині (особливо раннього віку) по закінченні гострого періоду, повинен бути призначений курс адаптогенів в комплексі з полівітамінами.

При застосуванні антибіотиків (особливо широкого спектру дії) обов'язковим є призначення вітамінів С, А, Є, групи В перорально. Після закінчення курсу антибіотиків призначають пробіотики у разі виникнення розладу шлунково-кишкового тракту та наявності дисбіозу.

Імунотерапія, серцево-судинні препарати, гепатопротектори, інфузійна терапія, діуретики призначаються за клінічними показаннями.

БАКТЕРІАЛЬНІ ПНЕВМОНІЇ .

Пневмококова пневмонія J15

Епідеміологія пневмококової пневмонії . Рівень захворюваності вищій у зимо

вий період і перші весняні місяці. В першу чергу її викликають штами типу 14,1,6 та19. Розповсюджують інфекцію приховані носії патогенних типів пневмококу(в 90%). Хворі діти, як розповсюдники інфекції - в 10% випадків. Видужання супроводжується виробленням видоспецифічних антитіл.

У дітей перших років життя ця пневмонія починається з респіраторної вірусної інфекції з утрудненим диханням через ніс. Через кілька днів послідовно розвивається пневмонічний статус з різким підвищенням температури до високих цифр, гострою лихоманкою, частим болем у боці, болючим кашлем. Загальний стан дітей раннього віку важкий, дихання стогнуче, задишка із втягуванням міжреберних проміжків, тахікардія. Фізикально - при перкусії мозаїчне скорочення над легенями( у дітей молодшого віку), а у дітей старшого віку - перкуторно скорочення часто при відсутності хрипів. При аускультації ослаблене дихання та ніжні крепітуючі хрипи на боці ураження , але рідше, ніж у старших дітей.

   У дітей старшого віку та у підлітків після короткого катарального періоду раптово з‘являється озноб з підвищенням температури тіла до 40,5°С, з‘являється тахіпное, хворий неспокійний, іноді марить. Шкіра бліда, іноді периоральний ціаноз. Діти сплять на хворому боці.

  При перкусії притуплення перкуторного звуку, ослаблення дихання. Прослуховування мілких крепітуючих хрипів на боці ураження.

     У процесі хвороби клінічні ознаки змінюються. Класичні симптоми проявляються на 2-3-й день хвороби: притуплення перкуторного звуку , бронхофонія та зникнення хрипів. З початком процесу розрішення з‘являються вологі хрипи і ознаки ущільнення зникають. Сухий кашель, який був на початку, змінюється на вологий, виділяється велика кількість харкотиння, іноді з домішками крові. Рентгенологічне дослідження у дітей раннього віку - показує вогнищеві тіні, іноді інфільтрацію куле видної форми, яка патогномопічна для пневмококової інфекції. Часто фізикальні зміни запізнюються щодо рентгенологічних змін.

   Патогномонічним для пневмокококової пневмонії є лейкоцитоз 15- 40´109/л з нейтрофільним зсувом вліво.

  Ускладнення пневмококової пневмонії – серозно - фібринозний плеврит, рідше - менінгіт, отит.

   Лікування: антибіотики широкого спектру дії (напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспоріни). Симптоматична терапія.

 

Дихальна недостатність

Класифікація дихальної недостатності: ДН-1 ступінь - задишка виникає при звичному фізичному навантаженні; ДН-2 ступінь - задишка при незначному фізичному навантаженні; ДН-3 ступінь - значна задишка в спокої.

Протисудомна терапія

При судомах лікувальні заходи спрямовані на усунення основних причин - гіпоксії, набряку мозку. Прибігають до засобів, що зменшують збудливість мозку: седуксену (0, 05 - 0, 1 мл/кг 0, 5 % розчину) або g - оксимасляної кислоти (ГОМК) внутрівенно чи внутрім’язово (1 GO - 150 мг/кг), фенобарбиталу внутрівенозно чи в\м (початкова доза 20 мг/кг перша доба і далі 3 - 4 мг/кг щодня), сульфату магнію внутрім’язово (0, 2 мл/кг 25 % розчину на ін'єкцію). Противосудомний ефект ГОМК можна підсилити одночасним призначенням дроперидолу (0, 1 мл/кг 0, 25 % розчину внутрішньом’язово чи внутрішньовенно, але дозу ГОМК зменшують до 50 мг/кг на ін'єкцію). При неефективності медикаментозного зняття судом показана люмбальна пункція (з лікувальною і діагностичною метою).

Гнійно - септичні ускладнення гострої пневмонії підлягають лікуванню у хірургічному відділенні.

При стафілококовій деструкції легень необхідно використовувати різні шляхи введення антибіотика: внутрішньовенний, внутрім'язовий, аерозольний, а за показниками і місцево - у порожнину плеври чи абсцес. При стафілококової пневмонії чіткий позитивний ефект створить застосування антистафілококового імуноглобуліну в дозі 20 АЕ/кг щодня чи через день, 5 - 7 ін'єкцій. Вводять внутрішньовенозно імуноглобуліни. На висоті тяжкого токсикозу в ряді клінік з успіхом використовують гемосорбцію і плазмофорез, що сприяють виділенню токсинів бактерій і виникаючих у ході хвороби аутотоксичних речовин із крові хворого.

Завдяки здатності придушувати ферментативну активність мікроорганізмів і підвищувати їх антибіотикочуттєвість широке застосування при лікуванні гнійних інфекцій знайшли інгібітори протеолізу. З цією метою застосовують трасилол у дозі 500 - 1000 каллікреїнових інгібіруючих одиниць чи контрикал у дозі 250 - 500 антитрипсичних одиниць на 1 кг маси тіла в\в крапельно 2 рази на день протягом перших 5 - 6 днів щодня, а надалі за показниками.

За хворим зі стафілококовою деструкцією легень спостерігають спільно педіатр і дитячий хірург. Тактика хірургів зводиться до наступного: при булах у більшості випадків хірургічної допомоги не потрібно; напружені повітряні порожнини пунктують і видаляють повітря. При абсцесах, що дренуються, дитина добре відхаркує мокротиння, лікувальні заходи складаються зі створення дренажного положення, проведення дихальної гімнастики, призначення лужних аерозолів з антибіотиками 4 - 6 разів на добу. При погано дренуючих абсцесах показано бронхоскопію з промиванням бронхіального дерева протеолітичними ферментами (хімотрипсін, мукоміст). Великі абсцеси, що не дренуються, пунктують і порожнину абсцесу промивають розчинами антибіотиків, фурациліну, новоіманіну, хлорофиліпту. Гіперімунний антистафілококовий гамаглобулін призначається внутрішньом’язово від 3-х до 5-ти разів в залежності від тяжкості захворювання.

При гігантських ("провисаючих") абсцесах існує постійна погроза його прориву і інфікування плевральної порожнини, причому пункція лише прискорює цей процес. Рекомендується в цих випадках термінове оперативне втручання.

При всіх легенево - плевральних ускладненнях стафілококової деструкції легенів потрібна екстренна хірургічна допомога: плевральні пункції (емпієма плеври), дренаж плевральної порожнини з активною аспірацією чи радикальна операція - видалення ураженого відділу легенів. Дітям з напруженим ("клапанним") пневмотораксом необхідна екстренна допомога: роблять прокол грудної стінки товстою ін'єкційною голкою, тим самим переводячи закритий напружений пневмоторакс у відкритий. Ця проста маніпуляція зберігає життя дитині, дозволяє перевести його в хірургічне відділення і приступити до подальшого лікування: дренування плевральної порожнини чи радикальна операція.

    Пневмонію найчастіше всього диференціюють від ОРВІ, на фоні якої вона в більшості випадків розвивається, а також від гострого бронхіту і бронхооліта.

- Для ОРВІ характерні інтоксикації, порушення самопочуття, катаральні зміни в носоглотці, висока температура тіла в перші дні захворювання. Температура тіла нормалізується у більшості хворих в перші 3 дня хвороби. В легенях відсутні локальні фізикальні і рентгенологічні зміни.

- Для гострого бронхіту, який розвивається на фоні ОРВІ, характерне помірне підвищення температури тіла, кашель, спочатку сухий, потім вологий. Задишка, як правило, не має. Часто дихання стає жорстким, появляються розсіянні різнокаліберні хрипи з обох сторін, які зникають чи міняють характер після кашлю. При рентгенологічному дослідженні виявляють посилення легеневого малюнка, зниження структурності коренів легень. Локальні клініко-рентгенологіні зміни в легенях відсутні.

- Бронхіоліт розвивається переважно у дітей першого року життя. При гостроті і вираженості клінічних симптомів інтоксикації і дихальній недостатності він часто схожий з гострою пневмонією. При цьому на перший план швидко виходить дихальна недостатність, визначає важкість захворювання. Розвивається виражена задишка з участю допоміжної мускулатури, емфізема, периоральний и загальний ціаноз, швидко приєднується легенево-серцева недостатність. При перкусії над легеневий визначаться коробочний звук, аускультативно дихання частіше ослаблено, вислуховується велика кількість розсіяних мілкопухирчастих хрипів. У відмінності від пневмоній відсутні клінічні виявлення локальних змін в легенях і інфільтративно-запального вогнища в легеневій паренхімі при рентгенологічному досліджені.

1. На прийом до педіатра звернулась мати дитини 3х років зі скаргами на приступоподібний кашель у дитини, задишку, слизові виділення зносу. Дитина захворіла гостро, з підвищення температури тіла до 38°С. При огляді у дитини задишка змішаного характеру з переважанням утрудненого видиху, втягнення поступливих місць грудної клітини, ціаноз. Над легенями перкуторний тон з коробковим відтінком, множинні розсіяні вологі різнокаліберні хрипи з переважанням дрібнопухирчастих. Який імовірний діагноз?

А) Гострий бронхіт

Б) Вогнищева пневмонія

В) Гострий бронхіоліт

Г) Стенозуючий ларинготрахеїт

Д) Гострий риніт

                    Еталон відповіді: В

 

2.При огляді дитини віком 6-ти місяців виявлено інспіраторну задишку в спокої (ЧД 60 в 1 хв.), гавкаючий кашель. Захворювання почалося гостро, з підвищення температури до 37°С. Об’єктивно: дихання шумне, неспокій, температура шкіра бліда, ціаноз носо-губного трикутника, в акті дихання беруть участь допоміжні м'язи грудної клітки, Яка ступінь порушення дихання у дитини?  

А) Декомпенсований стеноз третього ступеню

Б) Стеноз асфіктичний четвертого ступеню

В) Стеноз першого ступеню компенсований

Г) Субкомпенсований стеноз другого ступеню

Д) Порушення дихання відсутні

                    Еталон відповіді: Г

 

3.Хлопчик 6-ти років скаржиться на кашель, який повторюється кожен рік, 3-4 рази на рік, впродовж останніх 2 років. Дитина перебуває на обліку як часто та тривало хворіюча. Останній епізод захворювання без ознак бронхообструкції. Яке захворювання має місце у хлопчика?

А) Ідіопатичний альвеоліт

Б) Рецидивуючий бронхіт

В) Хронічний бронхіт

Г) Бронхіальна астма

Д) Двобічна пневмонія

                    Еталон відповіді: Б

 

4. Хлопчик 12 років довгий час хворіє хронічним захворюванням бронхів. В анамнезі тяжкі респіраторні вірусні інфекції з обструктивним синдромом. Над легенями прослуховуються стійкі дрібні вологі хрипи на фоні послабленого дихання. На рентгенограмі одностороннє послаблення легеневого малюнку, з зменшенням розмірів легеневого поля. На бронхограмі – незаповнені контрастом бронхи на рівні генерації 5-6 порядку та нижче, виражене зменшення легеневої перфузії у зонах патологічного процесу. Який остаточний діагноз?

А) Двобічна стороння бронхопневмонія

Б) Туберкульоз легень

В) Хронічний облітеруючий бронхіоліт

Г) Гострий бронхіоліт

Д) Хронічний бронхіт

                    Еталон відповіді: В

 

5.Хворий 14 років 3 роки хворіє бронхітом. Останній раз поступив в пульмонологічне відділення зі скаргами на продуктивний кашель протягом 1,5 місяці, поганий апетит, слабкість, періодичне підвищення температури до 37,8°С. Об’єктивно: над легенями прослуховується жорстке ослаблене дихання. Сухі та вологі хрипи в невеликій кількості. Рентгенологічно – підсилення та деформація легеневого малюнка, порушення структури коренів легень. Який вірогідний діагноз?

А) Вторинний хронічний бронхіт

Б) Гострий обструктивний бронхіт

В) Гострий бронхіоліт

Г) Бронхіоліт

Д) Бронхоектатична хвороба

                    Еталон відповіді: А

 

6.Хлопчик 4 років захворів гостро, звернувся в день захворювання. Стан при огляді середньої тяжкості. Хронічних вогнищ інфекції не виявлено. Температура тіла 37,5°С, кашель, задишки немає. Аускультативно - сухі та вологі хрипи у невеликій кількості. Аналіз крові: прискорення ШОЄ. Визначте показання до проведення антибіотикотерапія хворому на день звернення?

А) Не показана

Б) Разом з інфузійною терапією

В) Показана

Г) Разом з противірусними препаратами

Д) Показана через 48-72 години

                      Еталон відповіді: А

 

7.Які найбільш поширені форми бронхолегеневої системи?

А) Бронхіти

Б) Туберкульоз легень

В) Пневмонія

Г) Альвеоліти

Д) Вади розвитку легенів

                    Еталон відповіді: А

 

8.Яким захворюванням сприяють вади розвитку легень (бронхів)?

  А) Токсичному фіброзуючому альвеоліту

   Б) Плевриту

   В) Формуванню вторинного хронічного бронхіту, бронхоектазів

   Г) Пневмотораксу

   Д) Первинному хронічному бронхіту

                    Еталон відповіді: В

 

9.У дитини 12 років на протязі 2-х років реєструються гострі бронхіти з частотою 2-3 рази на рік. Встановлено діагноз: рецидивуючий бронхіт. Два тижні тому дитину виписано із стаціонару, де вона знаходилася на лікуванні у зв’язку з наступним рецидивом гострого бронхіту. Призначте оптимальний комплекс профілактичних заходів у даному випадку.  

А) Загальнооздоровчі заходи + санаторно-курортне лікування 

Б) Масаж + вітамінотерапія + імунотерапія 

В) Санаторно-курортне лікування

Г) Загальнооздоровчі заходи + санація хронічних вогнищ інфекції + сезонна профілактика ГРВІ + імунотерапія 

Д) Санація хронічних вогнищ інфекції + загартовуючи процедури

                    Еталон відповіді: Г

10. Владислав Т., 1 місяць, поступив у стаціонар зі скаргами на нежить, рідкий непродуктивний кашель, занепокоєння, поганий апетит, підвищення температури тіла до 38, 6°С. Хворіє 2-ий день. При огляді шкіра рожевого кольору, ціанозу немає. Дихання через ніс утруднене, слизові ввиділення з носу, частота дихання 40 у 1 хвилину, аускультативно – пуерильне дихання із жорстким відтінком, одиничні вологі хрипи з обох боків. Тони серця ритмічні. Випорожнення і сечовипускання без особливостей. В аналізі крові – лімфоцитоз, помірний лейкоцитоз.

       Ваш попередній діагноз. Чи варто призначати антибактеріальну терапію? Який відхаркувальний препарат Ви запропонуєте?

       Еталон відповіді: ГРВІ. Гострий бронхіт. В антибактеріальній терапії потреби немає. Для лікування кашлю дитині необхідно вибрати препарат із групи муколітиків (бромгексин, амброксол, амбробене).

 

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1 Перелік основних термінів , параметрів , характеристик , які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття .

Термін Визначення
1. Ціаноз (локальний, генералізований) Показник дефіциту кисню в крові
2. Частота дихання за 1 хвилину. Новонароджений – 40 – 60; до 1 року 30 – 35; 5 років – 25; 10 років – 20; старше 12 років – 20 - 16
3. Задишка Утруднення дихання з порушенням його частоти, глибини і ритму
4. Види задишки Інспіратора, експіраторна, змішана
5. Види хрипів Вологі, сухі
6. Ступені дихальної недостатності І, ІІ, ІІІ
7. Спірографія Метод графічної реєстрації дихальних рухів, що вказує на зміни легеневою об’єму
8. Нормативні дані коефіцієнта Тіффно за 0,25 сек – 30-35%; за 0,5 сек – 70 – 75%, за сек -75-100%
9. Плеврит по характеру випоту: Сухий і ексудативний
10. Невідкладна допомога при зупинці дихання ШВЛ
11. Види техніки штучного дихання « Із рота в рот», « Із рота в ніс»
12.Швидкість дихальних рухів при ШВЛ Дорівнює віковій частоті дихання
  1. Визначення пневмонії. Класифікація пневмоній.

.Зміст теми :

Задишка(диспное) — порушення частоти та глибини дихання, яке супроводжується відчуттям нехватки повітря.

Причини розвитку задишки: знижена кількість кисню в повітрі, утруднене проходження по дихальним шляхам, захворювання легень, захворювання серцево-судинної системи, фізичне перевантаження та ін.

Класифікація :

В залежності від частоти дихальних рухів(ЧДР) розрізняють два види диспное:

1) Тахіпное – часте поверхневе дихання(більше середньовікових показників ).

2) Брадіпное - патологічне зменшення дихання.

Симптоми різних видів задишки:

Інспіраторна задишка – характеризується утрудненим вдихом, який виникає внаслідок наявності механічної перешкоди в верхніх дихальних шляхах. Це може бути при стенозі гортані, спазмі голосової щілини, наявності пухлини в ділянці бронхів.

Експіраторна задишка – характеризується утрудненим видихом, який виникає внаслідок звуження мілких бронхів. Це має місце при бронхіальній астмі.

Змішана задишка – характеризується як утрудненим вдихом так і утрудненим видихом. Зустрічається при пневмонії.

ПНЕВМОНІЇ У ДІТЕЙ

Сучасні уявлення про пневмонію . Термінологія .

Пневмонія - це гостре інфекційно-запальне захворювання паренхіми легенів, що характеризується інфільтративними змінами легеневої тканини і дихальною недостатністю.

Пневмонія - це гостре неспецифічне запалення легеневої тканини, в основі якого лежить інфекційний токсикоз, дихальна недостатність, водно-електролітні та інші метаболічні порушення з патологічними зсувами у всіх органах і системах дитячого організму.

За іншими поглядами, під пневмоніями слід розуміти групу різних по етіології, патогенезу і морфологічній характеристиці гострих вогнищевих інфекційно-запальних захворювань легенів з обов'язковою наявністю внутрішньоальвеолярної запальної ексудації.

Пневмонія у дітей проявляється інфекційним ураженням альвеол, що супроводжується запальною інфільтрацією паренхіми клітинами (нейтрофілами, макрофагами, лімфоцитами тощо), а також її ексудацією. Діагностується захворювання за наявності синдрому дихальних розладів і/або фізикальних даних, а також інфільтративних змін у легенях на рентгенограм (В.Г.Майданник, 2006).


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 288; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.078 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь