ПРАЗНИК ЗАЧАТТЯ БОГОРОДИЦІ СВЯТОЮ АННОЮ НА СХОДІ

Згадку про цей празник має типікон святого Сави з V ст., одначе його розвій і поширення припадає аж на VIII сторіччя. У цьому столітті святий Андрій Критський укладає службу для праз­ника, а Георгій Нікомедійський та Йоан Евбейський величають його у своїх проповідях. У IX столітті це свято вже було в цілому візантійському цісарстві. Воно є у всіх Східних Церквах.

Празник Зачаття у давнину мав різні назви. До найдавніших належить " Благовіщення Зачаття Святої Богородиці". У конституції про празники цісаря Мануїла Комнена (1143-1181) він зветься " Зачаття нашої Пресвятої Богоматері". Слов'янський Пролог має " Зачаття Святої і Богоматері Анни, коли зачала Святу Богоро­дицю". Загальнослов'янські Устави називають його " Зачаття Бла­женної Анни" або " Зачаття Святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю". У нашій Українській Католицькій Церкві цей празник від Львівського Синоду мав офіційну назву " Непорочне Зачаття Пречистої Діви Марії". Римська реформа наших літургійних книг повернула первісну назву празника " Зачаття Святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю".

Головна тема богослуження празника — чудесна подія, коли свята Анна зачала Пресвяту Богородицю. Тут описані журба й поневіряння Йоакима й Анни через їхню бездітність. Згадується їхня гаряча молитва про дитинку. " Господи, Боже небесних сил, — молиться Анна, — Ти знаєш неславу бездітности, тож сам злікуй біль мого серця і отвори лона розкрий та неплідну плодоносною зділай... " (Стиховна вечірні). На її гаряче благання з'являється ангел і звіщає зачаття Пречистої Діви Марії. " Моління твоє, — каже ангел, — дійшло до Господа. Не смутися і перестань плакати, бо станеш благоплідною оливкою, зроджуючи паросток — чудну Діву, яка видасть цвітку — Христа в тілі, який подає світові велику

[081.jpg]

милість" (Стиховна вечірні). З хвилиною зачаття лоно святої Анни стає наче небом: " Нове небо в лоні Анни твориться, — каже сідален утрені, — на приказ Всемогутнього Бога. З нього засіяє Сонце, що не заходить, ввесь світ просвічуючи променями бо­жества, пребагатством доброти, єдин Чоловіколюбець".

З дивного зачаття Пресвятої Богородиці радіють її батьки, радіють пророки, радіють небо й земля. Тож свята Церква взиває Старий і Новий Завіти до участи в радості: " Прийдіть, усякий чин і вік людський, — співаємо на хвалитних стихирах утрені, — радісно днесь з ангельськими хорами преславне зачаття Богородиці світло празнуймо: патріярхи — всіх Царя Матір, пророки — вами проповідану, праотці — ту, що від вас Богоматір, старці — Бого­отців, Богоотці — Божу Дівицю, діви — Приснодіву, вірні — корінь віри, священики — пресвятий храм Божий, всіх святих хори — причину вашого збору, ангельські воїнства — Родительку Владики всього створіння і Спасителя душ наших".

У зачатті Богородиці святою Анною прославляється святість і непорочність Пречистої Діви Марії. " Пророчий хор, — сказано в сідалні утрені, — колись проповідував непорочну чисту і Бого­отроковицю Діву, що її зачинає Анна, хоча неплідна і бездітна. Спасенні задля неї днесь радісним серцем її звеличаймо, яко єдину непорочну".

Канон утрені святого Андрія Критського це урочистий гимн у честь зачаття Божої Матері. Вона — " нескверна скинія", " чиста голубка", " зоря божественної благодати", " Владики божественний храм", " царська порфіра", " миро благовонне", " вогненна купина", " голубка непорочна", " скіпетр святий, новий завіт і посуд манни", " купина неспалима", " свічник золотий", " жива світлиця Господа Бога", " живоприємний істочник", " храм святий".

Сьогодні празнуємо її непорочне зачаття, а через дев'ять міся­ців, 8 вересня, вона з'явиться між нами у своєму славному Різдві.

⇐ Предыдущая30313233343536373839Следующая ⇒

Поделиться: